Як оформити й оплатити підвищення кваліфікації лікаря‑сумісника
Із листа до редакції: «Заввідділення працює за сумісництвом лікарем УЗД і йде на курси підвищення кваліфікації з УЗД. Як йому розрахувати зарплату за цей час?» Докладна інструкція від експерта — у статті. А також знатимете всі нюанси оформлення документів та забезпечите працівникам гарантії за час проходження курсів згідно із законодавством
Медичні працівники мають право на підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше ніж раз на п’ять років у відповідних закладах та установах (ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII; далі — Закон № 2801).
Якщо підвищує кваліфікацію медпрацівник державного або комунального закладу охорони здоров’я, його середній заробіток зберігають за кожним місцем роботи: на основному місці роботи та за сумісництвом. Розберемося, як направити сумісника на навчання й розрахувати його заробітну плату на цей час.
Оформте документи
Зауважимо, поїздка працівника на курси підвищення кваліфікації не службове відрядження. Це різні події. Тому оформляти й оплачувати таку поїздку як відрядження буде помилкою.
Видайте наказ про направлення на підвищення кваліфікації. Якщо на курси підвищення кваліфікації їде внутрішній сумісник, то у першому пункті цього документа зазначте, що направляєте працівника на навчання, у наступному — увільніть працівника на цей час від роботи за сумісництвом зі збереженням середнього заробітку.
Робочі дні, що припадають на перебування лікаря на курсах, позначайте «ІН», цифрове — «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством). На це звернуло увагу Мінсоцполітики в листі від 29.06.2016 № 813/13/84-16.
Якщо за сумісництвом лікар працює за медичною посадою, то позначку «ІН» ставте як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Якщо за сумісництвом лікар працює не за медичною посадою, у табелі робочого часу за сумісництвом ставте позначку «І», цифрове — «30» («Інші причини неявок»).
Забезпечте гарантії за час проходження курсів
Загальне правило щодо усіх найманих працівників: за працівниками, яких роботодавець направляє на курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, він зберігає місце роботи (посаду), водночас виплачує їм кошти, передбачені законодавством (ст. 122 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Конкретизує гарантії та виплати для працівників, яких роботодавці направляють на підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від роботи (далі — навчання) постанова КМУ від 28.06.1997 № 695 (далі — Постанова № 695).
Тож, якщо направляєте медичного працівника на навчання, виплатіть чи компенсуйте йому:
- середній заробіток за основним місцем роботи за час навчання;
- вартість проїзду до місця навчання і назад;
- добові за кожен день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень;
- витрати, пов’язані з наймом житлового приміщення у порядку, встановленому законодавством для службових відряджень (п. 1 Постанови № 695).
Якщо працівник підвищує кваліфікацію дистанційно, витрат на проїзд та проживання не компенсуйте. Добові в такому випадку також не виплачуйте, бо вони прив’язані до поїздки. Підтверджують цей факт і фахівці Мінекономіки у своїх роз’ясненнях (листи Мінекономіки від 18.06.2020 № 3511-06/37744-09 та від 04.01.2021 № 4706-06/14-09). Тож на період дистанційного навчання з відривом від виробництва із гарантій залишається тільки середній заробіток. Його зберігати потрібно.
Розглянемо кожну із виплат детально.
Середній заробіток
Для медичних працівників державних і комунальних закладів (установ) КМУ встановив додаткові гарантії. У таких закладах роботодавець зберігає працівникам на період навчання середню зарплату за кожним місцем роботи, тобто за місцем основної роботи та за сумісництвом (абз. 2 п. 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524; далі — Постанова № 524).
Раніше Мінсоцполітики роз’яснювало: якщо лікар, крім основного місця роботи, працює за сумісництвом на посаді медичного (фармацевтичного) працівника, немає значення, за яким місцем роботи відправляєте його на курси підвищення кваліфікації — за основним чи за сумісництвом — середню зарплату зберігайте за кожним місцем роботи (листи Мінсоцполітики від 07.04.2015 № 5112/0/14-15/13 та від 31.08.2017 № 2288/0/101-17).
Якщо на одному з місць роботи працівник обіймає посаду, що не належить до посад медичних (фармацевтичних) працівників (наприклад, реєстратор медичний), середню зарплату за час курсів зберігайте лише за місцем роботи, на якому працівник обіймає посаду медичного (фармацевтичного) працівника (лист Мінсоцполітики від 31.08.2017 № 2288/0/101-17).
Однак Постанова № 524 є обов’язковою для закладів охорони здоров’я, які функціонують в організаційно-правовій формі державного чи комунального закладу (установи). Натомість КНП не бюджетна установа. Тому норми цього документа може не виконувати (лист Мінсоцполітики від 18.06.2019 № 930/0/206-19).
Питання оплати праці КНП розв’язує самостійно. Форми й системи оплати праці, тарифні сітки, ставки, гарантійні виплати, відрядні розцінки тощо заклади установлюють у колективному договорі (ч. 2 ст. 97 КЗпП).
Якщо колективного договору не укладали, власник або уповноважений ним орган має погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників. Якщо профспілки в закладі немає, тоді погоджує інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган.
КНП мають право передбачити розширені трудові гарантії, зокрема й у разі направлення медпрацівників на курси підвищення кваліфікації. Тобто узяти за основу Постанову № 524, якою керуються всі бюджетні заклади охорони здоров’я. Тоді середню зарплату можна буде зберігати не лише за основним місцем роботи, але й за сумісництвом. Головне — передбачити такі гарантії в колдоговорі.
Добові
Добові — це кошти на харчування та фінансування інших особистих потреб працівника. Це окремий вид витрат. Їх не потрібно документально підтверджувати.
Добові виплачуйте:
- за кожен день перебування в дорозі — у розмірі, установленому законодавством для службових відряджень;
- іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання — у розмірі, установленому законодавством для службових відряджень.
Для працівників бюджетних закладів норму оплати добових визначає постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98 (далі — Постанова № 98). У 2025 році згідно з додатком 1 до цієї постанови сума добових для таких працівників становить 300 грн.
Водночас комерційним роботодавцям виконувати вимоги Постанови № 98 не обов’язково. Вони мають право орієнтуватися на цей документ за бажанням. КНП розмір добових можуть встановлювати самостійно у внутрішніх документах — колективному договорі, Положенні про оплату праці чи Положенні про відрядження.
Витрати на найм житла
На час навчання працівників мусять забезпечити гуртожитком готельного типу (абз. 5 п. 1 Постанови № 695). Якщо гуртожитку немає, витрати на житло відшкодовуйте в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень. Гранична норма відшкодування витрат на житло за добу в межах України — 900 грн. Для КНП — згідно з нормами колективного договору або іншого локального документа з оплати праці.
Вартість проїзду
Проїзд оплачуйте до місця навчання й назад. Оскільки в порядку оплати проїзду немає аналогії зі службовими відрядженнями, то оплачуйте працівникові виключно проїзд. Інші витрати, пов’язані з придбанням проїзних квитків, наприклад, бронювання, комісія банку тощо, — ні.
Усі гарантії та компенсації роботодавець оформлює за основним місцем роботи. Це передбачає Постанова № 695. Тож виникає запитання: як бути, якщо на курси підвищення кваліфікації роботодавець направляє працівника не з основного місця роботи, а з місця роботи за сумісництвом?
Фахівці Мінсоцполітики вважають, що «незарплатні» гарантії, які встановлює Постанова № 695, передбачені тільки за основним місцем роботи. Тобто якщо працівника на курси підвищення кваліфікації направляють з місця роботи, на якому він працює сумісником, то, крім збереження середньої зарплати, інші гарантії за сумісництвом йому не передбачені (лист Мінсоцполітики від 11.04.2019 № 7210/0/2-19/52). На нашу думку, норма спірна. Бо ж за тих самих умов основний працівник та сумісник матимуть різні гарантії. Сумісник не отримає «незарплатних» виплат (гарантій) ані за основним місцем роботи, ані за сумісництвом.
Дотримайтеся правил розрахунку середньої зарплати
Під час розрахунку середньої заробітної плати беріть до уваги розрахунковий період, графік роботи, характер виплат та інші нюанси, які докладно розберемо далі.
Розрахунковий період
Середньоденну зарплату розраховуйте за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). Показник визначайте так: загальну суму заробітку за розрахунковий період поділіть на кількість робочих днів, яку працівник фактично відпрацював у розрахунковому періоді. Розрахунковим періодом будуть два місяці, які передують місяцю направлення на курси підвищення кваліфікації (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).
Якщо працівник не працював протягом двох останніх місяців, його середньоденну зарплату розраховуйте з огляду на виплати за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цього періоду (останні чотири місяці) у працівника не було заробітку, тоді його середній заробіток обчислюйте на основі посадового окладу, який встановили у трудовому договорі. Але переконайтеся, що посадовий оклад перевищує мінімальну зарплату. Інакше середньоденну зарплату рахуйте з огляду на мінімальну зарплату, встановлену на момент розрахунку. Тобто для розрахунку беріть більшу величину — оклад чи мінімальну зарплату.
Дві посади
Зауважимо, що середню зарплату за основним місцем роботи потрібно рахувати окремо від середньої зарплати за сумісництвом. Тож якщо виплачуватимете середній заробіток за основним місцем та за сумісництвом, розрахуйте дві середні зарплати.
Показник за основним місцем рахуйте з виплат, які були у працівника в розрахунковому періоді за основним місцем роботи. А розрахунок середнього заробітку на роботі за сумісництвом проводьте з виплат, які здійснювали в розрахунковому періоді за сумісництвом.
Виплати
Виплати, які входять до розрахунку, містить пункт 3 Порядку № 100. Він визначає, що загальна сума виплат за розрахунковий період включає всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім тих, які визначає пункт 4 Порядку № 100. Тобто до загальної суми не входять одноразові виплати:
- компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо;
- компенсаційні виплати на відрядження та переведення: добові, оплата проїзду, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що їх виплачують замість добових, тощо.
Суми заробітної плати враховуйте в тому місяці, за який їх нарахували, і в розмірах, у яких їх нарахували. Тобто під час розрахунку загального заробітку суму зарплати не зменшуйте на суму ПДФО, військового збору, аліментів тощо.
Премію враховуйте в заробіток періоду, що відповідає кількості місяців, за які вона нарахована. Починайте з місяця, в якому її нарахували.
Графік роботи
Для того щоб розрахувати оплату праці за час курсів підвищення кваліфікації, перемножте середньоденну зарплату на кількість робочих днів, які припадають на час курсів.
Тобто «середню» зарплату зберігайте за дні проходження курсів підвищення кваліфікації, які припали на робочі дні за графіком роботи працівника. Якщо працівник проходив курси підвищення кваліфікації у свій вихідний день, то середню зарплату за цей день не зберігайте. Законодавство не передбачає надавати інший день відпочинку, якщо працівник навчався на курсах підвищення кваліфікації у свій вихідний день (лист Мінсоцполітики від 29.06.2016 № 813/13/84-16).
Для працівників, яким установили підсумований облік робочого часу, оплачуйте невідпрацьовані години за час підвищення кваліфікації. У такому випадку розраховуйте середньогодинну зарплату.
Оплату лікарю за час курсів проводьте згідно з його графіком за місцем роботи.
Можлива ситуація, коли графік проведення занять дає змогу лікарю встигнути на роботу за іншою посадою. Якщо медичний працівник за сумісною посадою проходить курси, а за основним місцем може працювати, то середню зарплату зберігайте за сумісництвом, а за основним місцем роботи він отримуватиме зарплату за фактично відпрацьований час, і навпаки (лист Мінсоцполітики від 12.10.2012 № 1055/13/84-12). Для цього лікар має подати заяву про бажання працювати за основним місцем/сумісництвом на період курсів.
Отже, не оформляйте направлення на курси підвищення кваліфікації як відрядження — це різні події. Забезпечте працівнику за час навчання гарантії. Якщо направляєте працівника за основним місцем роботи, виплачуйте середню зарплату, добові, компенсацію за проїзд та вартість житла. Суміснику виплачуйте лише середню зарплату.
Суми «незарплатних виплат» для бюджетників встановлюють державні нормативні акти, КНП визначає їх самостійно в колективному договорі. Такі виплати проводьте лише тим працівникам, які проходять курси в очному форматі.
Перейти у зміст номера 
