Покращене харчування військовослужбовців у цивільних ЗОЗ за новими вимогами

У травні 2024 року законодавці зобов’язали зак­лади охорони здоров’я організувати покращене харчування для військово­службовців, які проходять у них лікування або реабілітацію. Проте не роз’яснили, як це робити. Ситуацію дещо прояснила постанова КМУ «Деякі питання забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування та реабілітації у зак­ладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування» від 15.11.2024 № 1299 (далі — Постанова № 1299).

У статті з’ясуємо, як зак­лади охорони здоров’я виконували нову вимогу, доки не було єдиного порядку, і чи вважати порушеннями їхні дії. Розберемося, якими нормами керуватися, щоб мати право на компенсацію.

Що змінили законодавці

Соціальні гарантії для військових встановлює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі — Закон № 2011). Він надає військовослужбовцям, військо­во­зо­бо­в’я­заним та резервістам, яких призвали на навчальні/перевірочні та спеціальні збори, право на безоплатну кваліфіковану медич­ну допомогу у військово-медич­них зак­ладах охорони здоров’я (ст. 11 Закону № 2011).

Закон № 2011 визначав, що державні або комунальні зак­лади охорони здоров’я надають медич­ну допомогу військовим у невідкладних станах та якщо поблизу немає:

• військово-медич­них зак­ладів охорони здоров’я;
• відповідних відділень у військово-медич­ному зак­ладі;
• спеціального медич­ного обладнання у військово-медич­ному зак­ладі.

Медичну допомогу, яку цивільні зак­лади охорони здоров’я надавали військовослужбовцям, мало оплачувати Міноборони або військові формування чи правоохоронні органи.

4 травня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (далі — Закон № 3621). Відповідно до нової редакції статті 11 Закону № 2011, цивільні зак­лади охорони здоров’я надають медич­ну допомогу військовослужбовцям за рахунок програми державних гарантій медич­ного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими зак­ладами.

Законодавці зобов’язали зак­лади охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечити військовослужбовцям, які проходять лікування чи реабілітацію, покращене харчування відповідно до норм для військово-медич­них зак­ладів. Виконувати цю вимогу зак­лади мали в порядку, який визначив КМУ.

Яким документом керуватися

Порядок, за яким зак­лади охорони здоров’я мають організовувати покращене харчування пацієнтам-військовослужбовцям, набрав чинності 27 серпня 2024 року (Постанова КМУ «Про затвердження Порядку забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у зак­ладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовуються у військово-медич­них закладах» від 13.08.2024 № 955; далі — Порядок № 955).

Порядок № 955 визначив:

• поняття покращеного харчування відповідно до норми № 5 — лікувальної, затвердженої постановою КМУ «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» від 29.03.2002 № 426 (далі — норма № 5);
• механізм оплати — відшкодування за фактом здійснення витрат на покращене харчування;
• підстави оплати — договір про відшкодування, укладений з відповідним замовником, який отримав цільове фінансування;
• формулу для розрахунку компенсації вартості харчування — у вигляді різниці між вартістю продуктів для покращеного та звичайного харчування.

Однак на практиці Порядок № 955 не запрацював. КМУ не надав ні договору про відшкодування, ні переліку замовників — тобто організацій, яким держава з бюджету надала цільове фінансування, щоб покривати витрати на покращене харчування військовослужбовців.

Лише у листопаді 2024 року КМУ переглянув Порядок № 955 і виклав його в новій редакції (Постанова № 1299):

• змінив та спростив формулу обрахунку розміру відшкодування;
• делегував Міноборони пов­новаження визначити граничне відшкодування (у 2024 році — 202,63 грн).

Постановою № 1299 КМУ також затвердив примірну форму договору компенсації витрат на покращене харчування військовослужбовців та дозволив відшкодовувати витрати на покращене харчування військовослужбовців із 19 травня 2024 року.

 Як ЗОЗ діяли, доки КМУ не розробив порядок

Із моменту, як ВРУ внесла зміни до Закону № 2011, до появи практичного механізму реалізації цих змін минуло пів року. Упродовж цього часу цивільні зак­лади охорони здоров’я не мали роз’яснень, як їм діяти і де брати гроші на покращене харчування. Тож на практиці вирішували питання організації харчування військових переважно чотирма шляхами.

Шлях 1. Працювали як зазвичай. Військовослужбовців харчували так само, як і цивільних пацієнтів, тобто відповідно до Порядку організації сис­теми лікувального харчування хворих у зак­ладах охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 29.10.2013 № 931, зареєстрованого у Мін’юсті 26.12.2013 за № 2205/24737 (далі — Порядок № 931).

Шлях 2. Намагалися самотужки забезпечити норму № 5 чи принаймні наблизитися до цього, особ­ливо якщо мали власний харчоблок та спонсорів/благодійників.

Шлях 3. Узяли за орієнтир Рекомендований середньодобовий набір продуктів харчування на одного хворого в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни, госпіталях, відділеннях, палатах для ветеранів війни у лікувально-профілактичних зак­ладах, затверджений наказом МОЗ від 21.04.2009 № 262 (далі — Рекомендації для ветеранів № 262).

Цікаво, що Рекомендації для ветеранів № 262 в окремих позиціях передбачають вищі показники, аніж норма № 5 — щодо птиці, сухофруктів, овочів (крім картоплі), твердого сиру, олії, кондитерських виробів, спецій. А в окремих пунктах не дотягують до значень Порядку № 931. Докладне порівняння норм продуктів за трьома документами див. у Додатку.

Скачати

Додаток

Порівняльна таблиця добових норм окремих продуктів згідно з Порядком № 931 (звичайні пацієнти), норми № 5 (військовослужбовці) та Рекомендацій для ветеранів № 262

---

Натисніть на зображення, щоб переглянути та скачати

Шлях 4. Вибрали компромісний варіант: затвердили для військовослужбовців меню, покращене в порівнянні з меню для інших дорослих пацієнтів, однак скромніше за показниками калорійності, білків, жирів та вуглеводів, аніж норма № 5 чи Рекомендації для ветеранів № 262.

Чи вчинили ЗОЗ порушення

Незалежно від того, яким шляхом пішов зак­лад охорони здоров’я в організації покращеного харчування для військово­службовців, — він чинив правильно. Пред’являти звинувачення в неналежній організації харчування пацієнтів з 4 травня 2024 року до того, як він уклав договір компенсації витрат на покращене харчування військовослужбовців, підстав немає. Розглянемо аргументи.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких нікого не можна примусити робити те, чого не передбачає законодавство (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Стаття 11 Закону № 2011 в редакції Закону № 3621 гарантувала військово­службовцям покращене харчування в цивільних зак­ладах охорони здоров’я в порядку, який визначив КМУ. Отже, доки КМУ цей порядок не визначив і не зробив його робочим, зак­лади охорони здоров’я не мали юридичного обов’язку забезпечувати покращене харчування військовослужбовців за нормою № 5.

Нині Порядок № 955 поширюється на військовослужбовців^*, що отримують медич­ну чи реабілітаційну допомогу в зак­ладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування, із якими замовники уклали договори компенсації витрат на покращене харчування військовослужбовців (далі — договір; п. 3 Порядку № 1299).

Тлумачимо цю норму буквально: якщо цивільний зак­лад охорони здо­ров’я має укладений договір на компенсацію витрат на покращене харчування військовослужбовців, то мусить забезпечити пацієнтам-військовослужбовцям покращене харчування. Якщо ж договору на компенсацію немає — про покращене харчування згідно з нормою № 5 не йтиметься.

Резюме

Порядок № 955 залишає відкритими чимало спірних питань. За якими критеріями оцінюватимуть відповідність меню зак­ладу охорони здоров’я нормі № 5? Чи стане незначне відхилення від норми № 5 підставою для відмови у виплаті компенсації? Яке відхилення слід вважати незначним у такому разі?

Громадська спілка «Академія харчування пацієнтів» і надалі шукає відповіді на запитання. Коли отримаємо докладніші роз’яснення від законодавців, поділимося ними у наступних номерах «Управління зак­ладом охорони здоров’я».