5 запитань до Держпраці про відпустки та звільнення в умовах воєнного стану
- Звільнити працівника за відсутності заяви про звільнення
- Відмовити працівникові у відпустці будь-якого виду
Для того щоб допомогти керівникам швидко знайти відповіді на запитання, Держпраці постійно надає актуальні роз’яснення з питань трудового законодавства. Але ж усі не переглянеш, а помилки можуть коштувати чималих штрафів. Тож якщо ви раптом пропустили щось важливе й корисне, тепер маєте змогу надолужити. Пропонуємо ознайомитися з найактуальнішими запитаннями-відповідями про відпустки та звільнення.
1. Чи можна звільнити працівника, якщо він без попередження виїхав за кордон під час воєнного стану?
Звільняйте працівників за процедурами, які передбачає законодавство:
- за власним бажанням;
- за угодою сторін.
Підставою для звільнення залишається заява працівника.
Як же бути: що зазначати в табелі і чи зберігати заробіток за працівником? Держпраці рекомендує за відсутності заяви не розв’язувати питання щодо звільнення працівника, аж поки не закінчаться бойові дії. У табелі обліку використання робочого часу проставляйте позначку «інші причини відсутності». Підстав зберігати заробіток за таким працівником немає.
Якщо є потреба виконувати обов’язки відсутнього працівника, прийміть на його місце іншого на умовах строкового трудового договору.
Роз’яснення ГУ Держпраці у Харківській області
2. Чи можна у період воєнного стану звільнити працівницю закладу, якщо вона перебуває в декретній відпустці?
Ні, працівницю-декретницю звільняти не можна.
Нагадаємо відповідні законодавчі норми. Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон № 504).
Відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають на підставі заяви, яку пише:
- мати дитини;
- батько;
- особи, які зазначені в частині третій статті 18 Закону № 504.
Відпустку надають повністю або частково в межах установленого періоду та оформляють наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 20 Закону № 504).
Особам, зазначеним у частині третій статті 18 Закону № 504, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) одного з батьків дитини про те, що вони вийшли на роботу до закінчення цієї відпустки. Це не стосується осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку, прийомних батьків і батьків-вихователів.
Держпраці застерігає, що законодавство не дає права звільняти з ініціативи роботодавця жінок:
- вагітних;
- які мають дітей віком до трьох років (до шести років);
- одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років;
- одиноких матерів дитини з інвалідністю.
Виняток становлять випадки повної ліквідації закладу, коли допускають звільнення з працевлаштуванням (ст. 184 Кодексу законів про працю; КЗпП). Таких жінок обов’язково потрібно працевлаштувати, якщо їх звільнили після того, як закінчився строковий трудовий договір. На період працевлаштування за ними зберігають середню заробітну плату, але не більше трьох місяців з дня, коли закінчився строковий трудовий договір.
Звичні норми трудового законодавства змінив Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136). Під час воєнного стану допускають звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці — крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136).
Дата звільнення — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки.
Роз’яснення Східного міжрегіонального управління Держпраці
3. Чи можна в період війни надати додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю сім календарних днів, якщо працівник уже був в основній відпустці 24 дні?
Так, додаткові відпустки під час дії воєнного стану надавайте без обмежень. У період дії воєнного стану щорічну основну оплачувану відпустку надавайте працівникам тривалістю 24 календарні дні (ст. 12 Закону № 2136). Тобто зазначена норма не обмежує права працівника отримати щорічні додаткові та інші відпустки, які передбачає законодавство.
Утім, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у відпустці будь-якого виду, якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Це не стосується відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Роз’яснення ГУ Держпраці у Київській області
4. Чи надавати щорічну відпустку за графіком, якщо працівниця перебуває за кордоном і працює дистанційно?
Так, надавайте відпустку за графіком.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин і про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який роботодавець та працівник обрали за згодою (п. 2 ст. 7 Закону № 2136)
Працівник, який виконує свою роботу дистанційно або виїхав за кордон, та роботодавець повинні домовитися про альтернативні способи обміну документами, наприклад, за допомогою електронної пошти чи месенджерів: вайбер, вотсап, телеграм тощо. Погоджений спосіб обміну документами треба зазначати в нормативних документах роботодавця.
Держпраці наголошує, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки за графіком не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну (ч. 5 ст. 79 КЗпП). Після того як отримає від працівника заяву на відпустку, роботодавець повинен оформити відпустку наказом на підставі цієї заяви.
Роз’яснення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
5. Чи може роботодавець видати працівникам трудові книжки?
Роботодавець має право видати працівникові трудову книжку:
- якщо працівник звільняється (ст. 47 КЗпП);
- після того як завершиться включення Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 № 1217-ІХ);
- під час дії воєнного стану (ст. 7 Закону № 2136).
Трудову книжку видавайте працівникові під підпис.